Поряд з наділеними законодавством повноваженнями, будь-який орган місцевого самоврядування – це установа, де є роботодавець та працівники, що працюють за трудовими договорами, наслідком чого є поширення дії Закону України «Про охорону праці» № 2694-XII  від 14.10.1992 (далі — Закон) і на органи місцевого самоврядування як на юридичні особи, що використовують найману працю.

Відповідно до ст. 15 Закону на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до Типового положення про службу охорони праці, НПАОП 0.00-4.35-04, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 № 255.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.

Отже, враховуючи вищевикладене, покладення обов’язків виконання функцій служби охорони праці на іншу посадову особу, яка має відповідну підготовку,  у виконавчому органі місцевого самоврядування можливе за умови сумісництва (з кількістю працюючих менше 50 осіб), або на договірних засадах зі сторонніми спеціалістами (з кількістю працюючих менше 20 осіб).