відповідно до статей 65 і 128 Господарського кодексу України (далі — ГКУ) керувати підприємством, установою, організацією може як сам власник (засновник), так і найманий працівник.

У разі якщо підприємством керує найманий працівник, то між ним і роботодавцем виникають трудові відносини.

Водночас ГКУ надає власнику (засновнику) підприємства право самостійно здійснювати управління підприємством, якщо це передбачено установчими документами.

Слід розуміти, що юридично засновник виконує не обов'язки директора підприємства, а лише покладені на нього певні управлінські функції. І це головна його відмінність від директора — найманого працівника.

Виконання засновником обов'язків директора регламентується такими нормами законодавства як:

• частина друга статті 65 і частина четверта статті 128 ГКУ, відповідно до яких засновник може здійснювати свої права на управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи на основі статуту або інших установчих документів;
• частини третя і четверта статті 8 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно з якими вести бухгалтерський облік, а отже, підписувати фінансову, податкову та іншу звітність має право власник (засновник) підприємства;
• - пункту 48.5.1 статті 48 Податкового кодексу України, відповідно до якого власник може підписувати податкову декларацію самостійно.

Законодавство не зобов'язує власника (засновника) підприємства, який виконує певні управлінські функції, укладати з самим собою будь-які угоди, у тому числі трудовий договір. У такому випадку трудові відносини не виникають.