Законодавство не визначає переліку робіт, що можуть виконуватися дистанційно. Роботодавець самостійно вирішує, чи може робота виконуватися поза межами підприємства. Наприклад, якщо це продаж товарів у магазині або виробництво на заводі,  працівники можуть працювати виключно на території підприємства. Однак, якщо це адміністративна робота, яку цілком можливо виконувати поза приміщеннями роботодавця, можна перевести працівника на дистанційну роботу.

Окрім цього, за можливості й наявності ресурсів закон дозволяє переводити на дистанційну роботу:

– вагітних жінок;

– працівників, котрі мають дитину віком до трьох років або доглядають за дитиною до шести років (за медичними показаннями);

– працівників, котрі мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;

– батьків чи опікунів дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

– працівників, щодо яких на робочому місці були вчинені дії з ознаками дискримінації –  тимчасово на два місяці.

Як оформити дистанційного працівника?

Новоприйняті працівники можуть працювати дистанційно після укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. Якщо ви запроваджуєте тимчасовий дистанційний режим роботи для працівників, що вже працюють, наприклад на час епідемії/пандемії, закон дозволяє зробити це за допомогою наказу (розпорядження).

Також цей виняток поширюється на час:

– самоізоляції працівника у випадках, установлених законодавством;

– загрози збройної агресії;

– надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру.

Ви маєте ознайомити працівника з наказом упродовж двох днів із дня ухвалення, але до запровадження дистанційної роботи.

Пам’ятайте! Перевести працівника на дистанційну роботу можна лише за його згодою. Переведення з вашої ініціативи вважатиметься зміною істотних умов праці.