Найчастіше відпустки надаються в літній час, тож підприємства можуть зіткнутися з тим, що за 3 – 4 місяці цього періоду доведеться понести витрати на оплату відпусток за весь рік. Щоб цього не допустити і рівномірно включити майбутні витрати до витрат поточних періодів, а також з метою дотримання бухгалтерського принципу нарахування та відповідності доходів і витрат, п. 13 НП(С)БО 11 та п. 7 НП(С)БО 26 передбачено створення забезпечення для відшкодування витрат на виплату відпусток працівникам (далі — резерв відпусток), зазначає ЛІГА:ЗАКОН

Резерв створюється в т. ч. і для оплати додаткових відпусток.

Зверніть увагу. Підприємства, які ведуть бухгалтерський облік, зобов'язані створювати резерв відпусток незалежно від їх бажання.

Водночас деякі винятки в частині можливості нестворення резерву відпусток передбачено в п. 7 розд. І НП(С)БО 25, і стосуються вони таких осіб:

1) мікропідприємств, а саме підприємств, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV):

– балансова вартість активів – до 350 тис. євро;

– чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 700 тис. євро;

– середня кількість працівників – до 10 осіб;

2) підприємств, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства. До таких належать юрособи – платники єдиного податку ІІІ групи (п. 44.2 ПКУ, пп. 3 п. 291.4 ПКУ);

3) непідприємницьких товариств.

Ці особи можуть указати в розпорядчому документі про облікову політику таке: "Відповідно до норм п. 7 розд. І НП(С)БО 25 підприємство не створює забезпечення на виплату майбутніх відпусток працівникам, а визнає відповідні витрати в періоді їх фактичного понесення".

Існує два способи розрахунку величини резерву відпусток. Обраний спосіб створення резерву закріплюється в наказі про облікову політику або в окремому наказі по підприємству.

Перший спосіб викладений в абз. 2 п. 14 НП(С)БО 11 і в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 в поясненнях до рахунка 471 "Забезпечення виплати відпусток" і полягає в наступному.

Щомісячна сума резерву відпусток визначається за формулами:

Р_м = ФОП_м х НР

НР = О_пл : ФОП_пл х 100 %, де

Р_м – щомісячна сума резерву відпусток, грн.;

ФОП_м – фактично нарахована заробітна плата у звітному місяці, грн.;

НР – норма резервування, %;

О_пл – планова сума на оплату відпусток на поточний рік, грн.;

ФОП_пл – плановий фонд оплати праці працівників на поточний рік, грн.

Резервувати потрібно не тільки суму відпускних, але й суму єдиного внеску на соцстрахування (далі – ЄСВ), який нараховується на суму відпускних (утримання до цих фондів не резервуються). Сума внеску резервується аналогічно сумі відпускних.

Для правильного розрахунку резерву показники фактично нарахованої зарплати і планового ФОП повинні бути зіставні. І практичніше за все в обох випадках брати для розрахунків ФОП, до якого включаються всі складові заробітної плати, визначені ст. 2 Закону про оплату праці. Якщо ж підприємство вирішить не включати в ці показники суми відпускних, таке рішення слід також закріпити в наказі про облікову політику.

Другий спосіб розрахунку величини резерву відпусток, викладений у п. 8.2 р. III Положення про інвентаризацію активів і зобов'язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879, ґрунтується на визначенні кількості днів невикористаної працівниками підприємства щорічної відпустки та величини середньоденної заробітної плати.

Середньоденна зарплата визначається згідно з нормами чинного законодавства. Так, відповідно Порядку № 100 нарахування виплат за час відпустки здійснюється шляхом ділення сумарної заробітної плати за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду (виключаючи святкові та неробочі дні, встановлені законодавством).

Сума, яка спрямовується на формування резерву відпусток, розраховується за формулою:

Р = ФОП : (КД – С) х Д, де

Р – сума резерву відпусток, грн.;

ФОП – фактично нарахована заробітна плата у звітному періоді та ЄСВ у частині нарахувань (без урахування суми відпускних), грн.;

КД – кількість календарних днів у звітному періоді;

С – кількість святкових днів у звітному періоді;

Д – кількість днів відпустки, яку заробляє за період один працівник (з розрахунку два дні за один місяць).