До Східного міжрегіонального  управління Державної служби України з питань праці звернувся працівник підприємства тимчасово окупованого міста Донецької області за роз’ясненням щодо  можливості взяти відпустку повної тривалості згідно з графіком під час воєнного стану. Повідомив, що працює на підприємстві 10 місяців. Відповідно до графіку відпусток має йти у відпустку, але роботодавець відмовляє у наданні 24 календарних днів відпустки. Директор ТОВ «В» згоден надати 20 днів пропорційно відпрацьованому часу з мотивів воєнного часу. Наскільки правомірні  чи ні дії роботодавця роз’яснила заступник начальника  відділу Міжрегіонального управління Наталя  Морозова.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві. У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу. Таким чином, працівник, який працює на підприємстві 10 місяців, має право на всі види щорічних відпусток повної тривалості. Звертаємо увагу, що відповідно до статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.