В наш час синдромом 21 століття небезпідставно вважають емоційне вигорання. Американський психіатр Герберт Фройденбергер першим помітив цю проблему, спостерігаючи та досліджуючи за волонтерським персоналом. Психолог занотував та проаналізував їх фізичний та емоційний стан. Серед симптомів яскраво вирізнялось фізичне виснаження, що в свою чергу було викликано професійною діяльністю. Цей стан він назвав “синдромом хронічної втоми”, а працю відзначили золотою медаллю за досягнення в області психології. Сьогодні це гостра тема для обговорень серед психологів, тому що емоційним вигорання вважається результат тривалого невирішеного стресу на робочому місці. 

В наш час досить важко залишити роботу на роботі. Наявність гаджетів, інформаційна завантаженість, абсолютна включеність в робочий процес 24/7 не дозволяє залишатися в стороні та бути нагородженим від робочих справ. Саме з цих причин сучасна генерація виснажується потужніше за важку фізичну працю наших предків.

Емоційне вигорання, як і будь-яка хвороба має свої стадії запущеності, тому не слід доводити до критичної точки та виснажувати себе морально та фізично. Краще за всього вміти вчасно попереджати емоційне вигорання та вчитися поратися з ним. Jobs.ua в цій статті дає практичні рекомендації, як заручитися підтримкою керівництва, щоб отримати потужну підтримку та допомогу під час синдрому хронічної втоми.

Симптоми вигорання на робочому місці

Щоб вчасно попередити емоційне вигорання, треба заздалегідь вміти помітити всі симптоми, які можуть проявлятися та натякати про початок хвороби. Вчені ВООЗ виділяють основні симптоми цього недугу. Ви на межі вигорання, коли відчуваєте:

• почуття постійної втоми, виснаження, відсутності енергії без можливості її накопичення та втримання,
• порушення сну, режиму дня, що в свою чергу стає причиною порушення концентрації на роботі та збільшення помилок в роботі,
• інтелектуальна та емоційна напруженість, відірваність від колективу, відсутність мотивації та соціалізації в команді, відстороненість від колективу,
• зниження професійної ефективності, що призводить до відчуття власної неспроможності, сумніви в своїх професійних здібностях, 
• нові проекти та завдання не приносять колишньої наснаги та задоволення,
• загостреннях хронічних хвороб на фоні загального нездужання: головні болі, різкі зміни артеріального тиску, простудні захворювання, зниження імунітету,
• емоційна мінливість: роздратованість, безпричинна агресивність, цинічність,
• можуть спостерігатися депресія, поганий настрій,
• поява шкідливих звичок: надмірне вживання солодощів, куріння, алкоголю, лікарських препаратів тощо.

Слід пам’ятати, коли ми говоримо про вигорання, потрібно розуміти, що це довготривалий процес, який з часом тільки посилюється. Вигорання негативно впливає на емоційний та психологічний стан людини, що відбивається на її фізичному стані, поведінці й результатах роботи. Тому не слід нехтувати перші симптоми слід одразу своєчасно діяти на покращення стану.

Причини емоційного вигорання

Щоб розпочати боротися з симптомами та первинним витоком хвороби, необхідно знати причини емоційного вигорання. На перший погляд здається, що причина тільки одна - втома від роботи. І достатньо тільки взяти відпустку чи декілька лікарняних, щоб привести стан організму до ладу. Проте найчастіше трапляються так, що ні відпустка, ні декілька лікарняних не допомагають впоратись з такого роду захворюванням, а якщо й допомагають, то не надовго. 

Отже, причини емоційного вигорання розподіляються на два типи: зовнішні та внутрішні. Зовнішні є одними з найбільш поширених, до них можна віднести:

• тривала монотонна робота,
• напружений темп роботи,
• висока фізична, психологічна чи емоційна навантаженість,
• важкий колектив в команді,
• відсутність належної винагороди за роботу чи мотивації для роботи,
• криза цінностей.

Внутрішні також сприяють емоційному вигоранню спеціаліста:

• перфекціонізм,
• самопожертва заради колег,
• самокритика, низька самооцінка,
• депресивне мислення, зосередження на тому, що «не так, як мало бути»,
• гіпервідповідальність, хвилювання за те, що робите щось не так.

Як впоратись з емоційним вигоранням

Емоційне вигорання не з’являється зненацька. Стадії емоційного виснаження на роботі з’являються поступово, що дає змогу вчасно запобігати розвиткові хвороби.

Перша стадія: Ви відчуваєте залежність від роботи. Захоплені роботою настільки, що думаєте про робочі процеси 24 години на добу, постійно перевіряючи повідомлення з робочих чатів.

Профілактика: Розподіліть свої ресурси, знайдіть певний баланс, який не робить роботу сенсом життя, а допомагає приділяти увагу всім сферам життя.

Друга стадія: Ви слабо відчуваєте втому, але ви не звертаєте на неї увагу, через що зростає хронічний стрес, виснажуються ресурси, падає імунітет, загострюються хронічні захворювання.

Профілактика: Єдиним правильним виходом на цьому етапі буде відпочинок, який має бути щоденний та якісним доти, доки не відчуєте, що Ви відпочили. Встигайте відновлювати свої сили на трьох рівнях: фізичному, емоційному та ментальному.

Третя стадія: Абсолютне виснаження, показники працездатності сильно падають і ви поступово її втрачаєте. Робочі процеси тепер надто складно вирішуються і обдумуються, через що якість роботи стає гіршою.

Профілактика: Візьміть негайно відпустку, яка може тривати якомога довше. Не жалійте повноцінної відпустки на відновлення власних ресурсів.

Четверта стадія: Втрачається сенс, мета та цілі роботи, не вбачаєте в ній можливостей, результатів. Можете ненавидіти її і не тільки її, а й людей та цілий світ загалом, зриватися на них безпідставно.

Профілактика: Спробуйте змінити місце роботи або навіть професію чи галузь. Якщо ж любите свою професію, тоді потрібно вчасно реагувати на симптоми перших стадій.

Відверта розмова про вигорання з керівником

Якщо ви помітили за собою емоційне вигорання і хочете вчасно відреагувати, щоб не доводити ситуацію до крайнощів, краще за всього ініціювати відверту розмову з керівником. Краще за всього наполягати на особистій зустрічі та відмовитись від переписки в месенджерах. Це доволі делікатна тема, тому дуже важливо бачити реакцію керівника. Якщо ви працюєте віддалено, то онлайн зустріч також підійде. Заплануйте зустріч заздалегідь та оберіть час та місце. Краще обрати нейтральне місце за чашкою кави в кафе або переговорці. Будьте готові назвати керівнику вагомі справжні причини вигорання. Не керуйтесь емоціями, керуйтесь справжніми фактами. Якщо існують особисті образи, непорозуміння, глибоко особисті внутрішні переживання, краще залиште все це для сеансу з психологом, який зможе справді допомогти вам розібратися з емоціями. Не намагайтесь вдаватися в звинувачення та не принижуйте себе, займаючи позицію жертви. Якщо можливо запропонуйте власний варіант розв’язання ситуації у вигляді відпустки, лікарняного чи інших доречних поважних варіантів.

Варіанти рішення емоційного вигорання

Як відомо, в зоні компетенції керівника - зовнішні ресурси, тому й просити допомогти розв’язати ситуацію можна саме матеріальними практичними ресурсами:

• переглянути функціонал і розподілити між іншими співробітниками якісь завдання чи повноваження,
• встановити гнучкий графік з можливістю працювати віддалено,
• перейти на інший проект чи команду, відділ,
• взяти відпустку, відпочити і перезавантажитись.

А ось питання планування та організації вашої роботи, рівень винагороди, розподіл обов’язків і делегування завдань — це якраз його відповідальність. Тому саме тут має місце бути відкрите й максимально чітке обґрунтування причин вашого вигорання, бажано з варіантами рішення цієї ситуації.

Наприклад, нагадайте, що після останнього скорочення персоналу обсяг ваших завдань збільшився в кілька разів, через що вам доводиться щодня затримуватися на роботі, тому є необхідність делегувати частину завдань іншим співробітникам. Або повідомте, що у вас у розробці кілька великих проектів, дедлайни за якими збігаються, і попросіть керівника виставити по ним пріоритети виконання тощо.

В будь-якому разі, емоційне вигорання це не та незначна проблема, яку слід нехтувати. Вчасно розпізнайте симптоми та попередьте загострення хвороби, заздалегідь обговоривши всі можливі варіанти рішення з керівником.

Лоліта Платошкіна