За Конституцією України кожен з нас має право на належні, безпечні й здорові умови праці. Аналогічна норма міститься у ст. 2 та ст. 153 КЗпП. При цьому забезпечити такі умови має роботодавець, який зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів. Важливе місце серед таких умов посідає мікроклімат приміщень, де головні ролі відіграють температура, вологість та швидкість руху повітря.

Показники мікроклімату регулюють такі нормативні акти:

• «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99», затверджені постановою головного державного санітарного лікаря України№ 42 від 01.12.99р.

Санiтарнi норми виробничого мікроклімату встановлюють оптимальні та допустимі параметри для робочої зони виробничих приміщень з урахуванням важкості роботи та пори року. Оптимальні параметри метеорологічних умов поширюються на всю робочу зону виробничих приміщень без розмежування на робочі місця. Допустимі нормативи макроклімату встановлюються тоді, коли з технологічних чи техніко-економічних причин забезпечити оптимальні умови неможливо.

Унаслідок переохолодження та зниження загальної опірності організму можуть розвиватися, насамперед, судинні порушення, що характеризуються ознобом, ураженням відкритих ділянок шкіри (припухлістю iз синюшним відтінком) зi зменшенням її чутливості. Тривала дiя холоду часто спричиняє ураження периферичної нервової системи (проявляються невралгією, невритами, радикулітами), захворювання на суглобову i м’язову форми ревматизму, мiалгiю, мiозит, ендартерiїт, асептичне та iнфекцiйне запалення слизової оболонки дихальних шляхiв, ангiну.

А ось як бути, якщо температурні норми не досягають оптимальних чи допустимих параметрів на робочих місцях як в приміщеннях так і на відкритих майданчиках ?

Нормалізацію несприятливих мікрокліматичних умов роботодавець здійснює за допомогою комплексу заходів та способів, які включають: будівельно-планувальні, організаційно-технологічні, санітарно-технічні та ін. заходи колективного захисту. Для профілактики переохолоджень робітників використовуються засоби індивідуального захисту тощо.

Відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 для попередження можливого переохолодження працюючих в холодний період в приміщеннях, де на робочих місцях мікрокліматичні умови нижче допустимих величин, влаштовують повітряні або повітряно-теплові завіси біля воріт, технологічних та ін. отворів у зовнішніх стінах, а також тамбури-шлюзи:

– виділяють спеціальні місця для обігріву, встановлюють засоби для швидкого та ефективного обігрівання верхніх і нижніх кінцівок (локальний променево-контактний обігрів і т. ін.);

– встановлюють внутрішньозмінний режим праці та відпочинку, що передбачає можливість перерв для обігріву;

– забезпечують працюючих засобами індивідуального захисту (одяг, взуття, рукавиці) відповідно до вимог ДСТУ (ГОСТ 12.4.084-80, ГОСТ 12.4.088-80).

Закликаємо роботодавців дотримуватися вимог законодавства!