Допомога по тимчасовій втраті працездатності покликана компенсувати працівнику втрачений за час лікування заробіток. Її розмір залежить від середньоденного доходу і тривалості страхового стажу – сума допомоги складе від 50% середньої зарплати (якщо стаж до 3-х років) і до 100% (якщо стаж понад 8 років).

Для визначення страхового стажу, якщо застрахована особа працює на одному підприємстві менше 8 років, можуть використовуватись такі відомості:

– додаток 4 «Форма ОК-5»;

– додаток 5 «Форма ОК-7»;

– додаток 9 «Дані про трудовий та страховий стаж»;

– трудова книжка.

Якщо працівник почав трудову діяльність у 2016 році та пізніше, достатньо врахувати дані з додатку 9. Це пов’язано з тим, що з 01.01.2016 для платників єдиного внеску було запроваджено однакову ставку єдиного внеску в розмірі 22%. Тож, починаючи з цієї дати, страховий стаж за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за пенсійним страхуванням співпадають.

Однак до цього періоду страхові стажі можуть мати відмінності, тож використовувати дані з додатку 9 потрібно з обережністю, наголошує начальниця управління страхових виплат і матеріального забезпечення ВД ФССУ Світлана Зарубіна. Період страхового стажу з 01.01.2011 по 01.01.2016 необхідно обчислювати з використанням довідок «Форма ОК-5» або «Форма ОК-7», а також даних про трудову діяльність, зазначених у трудовій книжці. А період страхового стажу до 2011 року – на підставі трудової книжки.

Водночас, завдяки роботі Пенсійного фонду по цифровізації трудових книжок, після її завершення визначення страхового стажу суттєво спроститься.