Відповідно до статті 105 Кодексу законів про працю України, працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, проводиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Отже, заміна працівника, відсутнього у зв’язку з хворобою, відпусткою, відрядженням та з інших причин, коли працівник поряд зі своєю основною роботою виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника. Якщо посадовою інструкцією працівника передбачено виконання обов’язків іншого працівника на час його відсутності, то такі обов’язки належать до його трудової функції і виконуються без видання окремого наказу та без доплати. Роботу тимчасово відсутнього працівника покладають на працівників, які мають відповідну професійну підготовку та певну освіту, необхідну для виконання такої роботи.

Посада, за якою відбувається виконання обов’язків, має бути передбачена штатним розписом, але зайнята тимчасово відсутнім працівником. Тобто виконання обов’язків покладається на час відсутності основного працівника, який обіймає цю посаду, тоді як суміщення встановлюється лише за вакантною посадою.

Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника допускається тільки за згодою працівника і на підставі наказу. У ньому можна визначити перелік видів робіт, які тимчасово має виконувати працівник.

Доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі. При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» визначено, що доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників в бюджетній сфері встановлюється в розмірі до 50 % посадового окладу (тарифної ставки) працівника, який виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника.

Під час установлення доплати за тимчасове виконання обов’язків слід узяти до уваги, що розмір доплати прямо залежить від обсягу виконуваних обов’язків (робіт) за іншою посадою. Тому в колективному договорі може бути визначено лише порядок установлення доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника та граничний її розмір, а конкретний розмір доплати зазначається в наказі про призначення цієї доплати залежно від обсягу виконуваних робіт (обов’язків).

Працівнику, який виконує обов’язки (заміщує) керівника, виплачують доплату в розмірі різниці між посадовим окладом керівника без урахування персональних надбавок і його фактичним посадовим окладом (п. 1 Роз’яснення «Про порядок виплати тимчасового заступництва», затвердженого постановою Держкомпраці Ради Міністрів СРСР, Секретаріату ВЦРПС від 29.12.1965 № 30/39).

Адже ч. 3 ст. 97 КЗпП України указує, що саме власник (чи вповноважена ним особа) установлює конкретні розміри доплат.

У тому разі, коли умови про розміри доплат за виконання працівником поряд з основною роботою додаткової роботи за іншою професією чи посадою (суміщення професій, посад) або обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи не були визначені у колективному договорі чи погоджені інакше за відсутності останнього, розмір доплати за таку роботу, виконану за розпорядженням власника або з його відома, визначається судом з урахуванням її складності, характеру, обсягу, а також ступеня використання робочого часу та тарифної ставки працівника (абзац 1 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).

Припинення виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника

Виконання обов’язків іншим працівником припиняється у день виходу на роботу працівника, обов’язки якого виконувалися. Тому у наказі про покладення на працівника обов’язків тимчасово відсутнього працівника потрібно зазначити, наприклад, так: «до фактичного виходу наприклад з відпустки основного працівника». Окремий наказ про припинення виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника не видається.