Часто навіть незначні порушення у сфері трудового законодавства обертаються для роботодавців величезними штрафами. Однак це не привід опускати руки. Результати перевірок органів Держпраці можна оскаржити в судовому порядку (про адміністративне оскарження результатів перевірки див. у матеріалі «Адміністративне оскарження результатів трудової перевірки»). Як показує практика, цей спосіб є більш ефективним, порівнюючи з адміністративним оскарженням.

У консультації uteka.ua розглянуто, протягом якого строку подається позов, як його правильно скласти, які документи до нього додаються, які ще нюанси необхідно врахувати під час його подання.

Строки оскарження

Спори із приводу оскарження результатів перевірки розглядаються адміністративними судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства від 06.07.05 р. № 2747-IV (далі - КАС). Результати перевірки можуть бути оскаржені суб’єктом господарювання (далі – СГ) у строки, зазначені в ч. 2 ст. 122 КАС, а саме:

протягом 6 місяців. Цей строк обчислюється із дня винесення оскаржуваного рішення або із дня, коли СГ дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав;

протягом 3 місяців, якщо законодавством передбачено процедуру досудового врегулювання спору й СГ нею скористався. Даний строк обчислюється із дня вручення позивачеві рішення за результатами розгляду його скарги. Це означає, що якщо СГ оскаржив припис в адміністративному порядку, то подати позов про його скасування треба протягом 3 місяців після оскарження.

Зверніть увагу: строки подання позову до адмінсуду не продовжуються на час дії карантину.

Подання позову

Позовна заява складається в письмовій формі та повинна містити (ч. 2, 5 ст. 160 КАС):

• найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
• П. І. Б., місце проживання (для фізосіб), найменування позивача, його місцезнаходження (для юросіб);
• поштовий індекс, ідентифікаційний код ЄДРПОУ (для юросіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізосіб) за його наявності або серію та номер паспорта для фізосіб – громадян України (якщо позивач їх знає), відомі номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
• ціну позову, обґрунтований розрахунок стягуваної суми – якщо в позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оспорюваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
• зміст позовних вимог і викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у випадку подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог за кожним із них;
• докази, що підтверджують зазначені обставини;
• відомості про вживання заходів досудового врегулювання спору – якщо законом установлено обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору. У нашому випадку подання скарги в адміністративному порядку не обов’язкове, але якщо СГ подав скаргу на припис інспектора праці до органу Держпраці, то на це необхідно вказати в позові;
• відомості про вживання заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
• перелік документів та інших доказів, доданих до заяви;
• докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), вказівку на наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додаються до заяви;
• обґрунтування порушення оспорюваними рішеннями, діями або бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
• власне письмове підтвердження позивачем того факту, що він не подав інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) із тим самим предметом і за тими самими підставами.

Позов підписується позивачем або його представником із зазначенням дати підписання.

Що буде, якщо СГ подасть позов і не вкаже, наприклад, ціну позову або її розрахунок?

Якщо позов буде поданий без дотримання умов, установлених у ст. 160 КАС, суд може залишити його без руху, винісши відповідну ухвалу (ст. 169 КАС). В ухвалі наводяться недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення (не більше 10 днів із дня його вручення).

Які документи слід додати до позову?

До позовної заяви додаються (ст. 161 КАС):

• її копія та копії всіх подаваних із нею документів за кількістю третіх осіб;
• документ про сплату судового збору;
• усі наявні в позивача докази, які підтверджують обставини, заявлені в позові;
• оригінал або копія оспорюваного індивідуального акта (наприклад, постанова про накладення штрафу, припис);
• клопотання та заяви позивача про призначення експертизи, витребування доказів і т. д. (за необхідності).

Судовий збір

Розміри судового збору встановлено ст. 4 Закону від 08.07.11 р. № 3674-VI (далі — Закон № 3674).

Корисна інформація: реквізити для сплати судового збору можна знайти на офіційному сайті Судової влади України.

Призупинення дії постанови органу Держпраці

Згідно з п. 9 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.07.13 р. № 509, СГ повинен сплатити штраф протягом місяця із дня прийняття постанови про його накладення. І навіть у випадку судового оскарження дія постанови органу Держпраці не призупиняється.

Якщо СГ добровільно не сплатить штраф, до нього можуть застосувати заходи примусового виконання постанови (звернення стягнення на кошти, накладення арешту на майно і т. д.). Виходить, що СГ зобов’язаний спочатку сплатити штраф, а вже потім доводити в суді неправомірність його накладення. Однак не все так погано, у СГ є шанс добитися призупинення постанови Держпраці та не платити штраф, поки справа розглядається в суді.

Набуття чинності рішення суду

Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку його апеляційного оскарження, якщо скарга не була подана. Оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку можна протягом 30 днів із моменту вручення повного рішення суду. А для апеляційного оскарження ухвали адмінсуду встановлено строк 15 днів із моменту вручення ухвали (ст. 295 КАС).

Ірина Самойленко