Відповідно до статті 55 Конституції права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Громадяни нерідко звертаються до суду для вирішення трудових спорів, зокрема, для поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, оскарження дисциплінарних стягнень тощо. При цьому важливо подати позов у встановлений строк.

Консультацію щодо строків звернення до суду для захисту трудових прав надала фахівець Новгород-Сіверського бюро правової допомоги Наталія Довбня.

Частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення — в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Про те, що виходячи зі змісту частини першої статті 233 КЗпП важливо розрізняти початок перебігу строку для звернення до суду залежно від виду позовних вимог: вимог у справах про звільнення та інших вимог працівника, зауважив, зокрема, Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 р. у справі № 682/2782/18.

Що стосується порушення законодавства про оплату праці, то працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії (стаття 228 КЗпП).

А якщо строк звернення до суду пропущено?

Стаття 234 КЗпП передбачає, що у разі пропуску з поважних причин установлених строків суд може поновити ці строки.

При цьому в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що «встановлені статтями 228, 223 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк».