Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток провадиться виходячи з виплат за дванадцять календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки.

При цьому слід враховувати положення абзацу шостого пункту 2 Порядку, а саме те, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. Зазначена норма, зокрема, стосується випадків, коли працівники з незалежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня (наказом по підприємству працівники були переведені на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня).

Отже, якщо працівник з незалежних від нього причин працював у режимі неповного робочого тижня, середньоденна заробітна плата для оплати часу відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки дванадцять місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого фактично відпрацьованого періоду, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (ст. 73 Кодексу законів про працю України), а також на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював у зв’язку з переведенням на роботу на умовах неповного робочого тижня. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

У тому випадку, коли працівник за власним бажанням працює в режимі неповного робочого тижня, обчислення середньої заробітної плати провадиться на загальних умовах відповідно до пункту 7 Порядку.

Лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 01.04.2021 р. № 4711-06/19889-07