Організація тимчасових робіт – це один із напрямків активної співпраці з роботодавцями. Адже, керівники підприємств мають можливість залучити необхідну додаткову робочу силу до виконання певних робіт, та не відволікати основний персонал від виробничого процесу. Тимчасова зайнятість може бути стартом для отримання постійної роботи, а також можливістю трудової адаптації та джерелом доходу.

До виконання робіт тимчасового характеру залучаються наступні категорії осіб:

• зареєстровані безробітні;
• особи, які перебувають на обліку в територіальних органах Державної служби зайнятості у районах, містах, як такі, що шукають роботу;
• працівники, які втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 відсотків передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції.

Державні гарантії. З особами, які беруть участь у роботах тимчасового характеру, роботодавці укладають в письмовій формі строкові трудові договори, а до їх трудових книжок вносять відповідні записи. Термін таких договорів сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів.

Організація робіт та їх фінансування. Для організації робіт тимчасового характеру не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії. Крім того, види робіт тимчасового характеру не потребують додаткової спеціальної, освітньої та кваліфікаційної підготовки працівників, а до Переліку таких робіт (наказ Держнаглядохоронпраці від 26 січня 2005 р. № 15) не відносяться роботи, що пов'язані з ризиком для життя, підвищеною небезпекою.

Фінансування робіт тимчасового характеру здійснюється за рахунок коштів роботодавців та інших джерел, не заборонених законодавством. Під час виконання робіт тимчасового характеру та після розірвання строкового трудового договору з роботодавцем,  зареєстрованому безробітному зберігається право на виплату допомоги по безробіттю, якщо, згідно закону, вона їм належить.