Відповідно до статті 10 Закону про відпустки черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку. Щорічна відпустка працівнику має надаватись відповідно до затвердженого графіка відпусток і оплачуватися не пізніше ніж за три дні до її початку згідно зі статтею 115 Кодексу законів про працю України та частиною першою статті 21 Закону.

Обчислення триденного строку для виплати заробітної плати за час відпустки здійснюється в календарних днях.

Лист від 02.10.2019 р. № 1432/0/206-19

Від редакції: Втім, на практиці можуть виникнути такі обставини, коли роботодавець не може дотримуватися встановлених термінів виплати заробітної плати за час відпустки. Що роботи в такому випадку?

Згідно з п. 2 ст. 7 Конвенції № 132 «Про оплачувані відпустки (переглянута в 1970 році)», суми, належні до виплати за час відпустки (її частину), виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.

Отже, наведена норма Конвенції № 132 допускає можливість виплати відпускних в інші строки, ніж визначені національним законодавством, але в виняткових випадках і за наявності окремої угоди між працівником і роботодавцем.