Кадровик
Онлайн-консультаціїНормативна базаКласифікаторДКХПЗразки документівПосадові інструкціїНовиниМатеріалиШпаргалкиКалендарКалькуляториВідпочинОкМагазин
Facebook
Telegram

Новини

Новини

Сортувати за
Датою
Фільтр
Головна
Вхід
ГоловнаНовиниЩо робити підприємствам, які не мають власного укриття: розʼяснення ДСНС
Останні новини
09.11.2026

Що робити підприємствам, які не мають власного укриття: розʼяснення ДСНС

Питання облаштування безпечних просторів набуло особливої актуальності після ухвалення урядових рішень, які передбачають можливість роботи підприємств під час жовтого рівня небезпеки за умови належного забезпечення захисту людей. Водночас у ДСНС наголошують, що безпечний простір не замінює повноцінного укриття, а його облаштування потребує врахування конструктивних особливостей будівлі та потенційних ризиків.

Власне укриття на території підприємства — не єдиний варіант забезпечення захисту працівників та відвідувачів. Законодавство передбачає можливість використання захисних споруд, розташованих поблизу об’єкта господарювання, пояснює ДСНС.

Для цього визначені так звані радіуси доступності. 

«Якщо йдеться про території з багатоповерховою забудовою — чотири та більше поверхів, відстань до укриття має становити до 300 метрів. Для забудови меншої поверховості цей показник становить до 500 метрів», — розтлумачив Віктор Вітовецький, директор Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС України.

Однак просто знайти найближче укриття на відкритій мапі або в застосунку недостатньо. Необхідно враховувати його місткість і кількість людей, які вже мають там укриватися.

«Кожне укриття має визначену місткість. Вона розраховується відповідно до встановлених норм, які відрізняються залежно від виду захисної споруди та категорії людей, для яких вона призначена. Наприклад, якщо ми говоримо про традиційне укриття, де облаштовані триярусні нари, розрахунок становить 0,4 квадратного метра на одну особу. Якщо це заклад дошкільної освіти, то передбачено три квадратні метри на одну дитину.

Тому ситуація, коли суб’єкт господарювання самостійно обирає найближче укриття, не з’ясовуючи його місткість і кількість людей, які вже на нього розраховують, створює серйозні ризики. У результаті може виявитися, що людей, які планують там укритися, значно більше, ніж місць. І тоді вони просто фізично не зможуть потрапити всередину», — пояснив Віктор Вітовецький.

Щоб уникнути таких ситуацій, у ДСНС рекомендують заздалегідь узгоджувати використання укриття з його балансоутримувачем. Для цього не обов’язково укладати окремий договір за уніфікованою формою. Достатньо офіційного листування, під час якого підприємство з’ясовує вільну місткість укриття, повідомляє орієнтовну кількість своїх працівників і відвідувачів та отримує згоду на їх розміщення.

«Якщо суб’єкт господарювання звертається до балансоутримувача, з’ясовує місткість укриття, можливість розміщення своїх працівників і відвідувачів, повідомляє їхню кількість та отримує згоду, тоді можна безпечно для всіх учасників використовувати таке укриття. Балансоутримувач насамперед має забезпечити захист власних працівників і розрахункової кількості відвідувачів. Якщо після цього залишається вільна місткість, він може погодити використання частини місць іншими суб’єктами господарювання», - наголосив Віктор Вітовецький.

Хто перевірятиме безпечні простори та хто відповідає за їх облаштування

Віктор Вітовецький також пояснив, чи передбачені перевірки безпечних просторів державними органами.

За його словами, наразі не визначено органу, який здійснюватиме державний нагляд, контроль або обстеження саме таких просторів. Вони не належать до фонду захисних споруд цивільного захисту, тому ДСНС не має повноважень перевіряти їх облаштування.

Водночас відповідальність за створення безпечного простору покладається на самого суб’єкта господарювання.

«На сьогодні безпечний простір не є об’єктом фонду захисних споруд цивільного захисту. Тому ДСНС точно немає повноважень щодо перевірки таких просторів», — зауважив спікер.

У цьому контексті облаштування безпечного простору — це насамперед відповідальність суб’єкта господарювання. Віктор Вітовецький звернув увагу, що на п’ятий рік повномасштабної війни всі мають відповідальніше ставитися до тих можливостей, які зараз надає держава. 

«Вимога щодо забезпечення захисту людей існує в Кодексі цивільного захисту ще з 2012 року і стосується не лише бізнесу, а й органів державної влади та місцевого самоврядування. Держава створює додаткові можливості для роботи підприємств під час жовтого рівня небезпеки. Тому суспільство має право розраховувати на відповідальність кожного суб’єкта господарювання щодо облаштування таких просторів», — зазначив Віктор Вітовецький.

Він закликав громадян не нехтувати сигналами повітряної тривоги та користуватися об’єктами фонду захисних споруд цивільного захисту.

Джерело: Державна служба України з надзвичайних ситуацій
19.11.2026
Робота бізнесу без укриттів під час жовтого рівня загрози: Комітет ВР рекомендував переглянути Постанову КМУ № 1092
17.11.2026
Дії, які повинні вживати працівники та роботодавці під час сигналу «Повітряна тривога»
06.11.2026
Допомога за програмою «Точка опори» через Портал Дія: як розрахувати виплати, сплатити ЄСВ та уникнути відмови
03.11.2026
Укриття або зупинка роботи: чому депутати пропонують змінити постанову Кабміну 1092
30.10.2026
Зміни у вимогах до укриттів на підприємствах: КМУ переносить граничні строки
Відділ продажу
0-800-213-787
з 9.00 до 18.00
© Кадровик, Ай Ті Сістем Юкрейн, ТОВ, 2017—2026