У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніше як до запровадження таких умов (тобто до моменту, коли ці зміни фактично набирають чинності).

Особливі процедурні нюанси та ризики.

• Строк повідомлення («не пізніше до запровадження»): працівника обов’язково треба ознайомити з новими умовами до того, як вони почнуть діяти. Ознайомленнямає бути зафіксоване письмово (наприклад, під підпис на відповідному наказі).
• Зменшення заробітної плати та державні гарантії: хоча строк у 2 місяці не застосовується, роботодавець не має права зменшувати зарплату нижчевстановленого законом мінімуму. Окрім того, зниження зарплати чи зміна умов мають бути обґрунтовані виробничою необхідністю чи наслідками війни, а не бути проявом дискримінації.
• Режим роботи та графік: при зміні графіка (наприклад, перехід на змінний чи неповний робочий час) роботодавець також керується спрощеним порядком, але зобов’язаний дотримуватися норм щодо часу відпочинку та тривалості робочого тижня, передбачених Законом № 2136-IX.
• Дії працівника у разі незгоди: якщо працівник не погоджується працювати в нових істотних умовах, трудовий договір із ним може бути припинено на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України.
• Вихідна допомога: у разі звільнення через відмову продовжувати роботу у зв’язку зі зміною істотних умов праці працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середньогомісячного заробітку (згідно зі ст. 44 КЗпП України).