До інспекторів праці звернулася працівниця — вдова з проханням надати роз’яснення щодо правомірності вимоги роботодавця надати додаткову інформацію про те, що вона повторно не виходила заміж для підтвердження свого статусу — «одинока мати».

Для отримання додаткової соціальної відпустки на дитину працівниця надала свідоцтво про народження дитини, що підтверджує відомості про її батьків, зазначених в актовому записі, свідоцтво про шлюб із батьком дитини та свідоцтво про смерть чоловіка. Однак роботодавець додатково вимагає витяг із реєстру щодо її сімейного стану та підтвердження того, що вона не одружувалася повторно. Під час надання консультації інспектори праці звернули увагу на необґрунтованість вимог роботодавця з огляду на наступне.

Чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які слід пред’явити вдові для підтвердження свого статусу одинокої матері для отримання додаткової соціальної відпустки на дітей передбаченої статтею 19 Закону « Про відпустки» від  15 листопада 1996 року № 504/96-ВР.

Таким чином жінка — вдова має право на власний розсуд визначити і подати документи, що підтверджують її статус і відповідно відсутність участі батька у вихованні дитини. Для вдови такими документами, зокрема є:

• свідоцтво про народження дитини, що підтверджує відомості про її батьків, зазначених в актовому записі;
• свідоцтво про шлюб із батьком дитини;
• свідоцтво про смерть чоловіка — батька дитини.

Сам факт одруження не позбавляє жінку статусу одинокої матері, якщо чоловік не всиновив дитину і фактично не бере участь у її вихованні.

Якщо працівниця — вдова, надала офіційні документи, що підтверджують її право на додаткову соціальну відпустку на дітей, вона має справедливе очікування на позитивне вирішення питання про надання такої відпустки роботодавцем.

Вимоги роботодавця щодо надання додаткових документів та відомостей про сімейний стан, коли достатня необхідна інформація щодо підтвердження права на додаткову соціальну відпустку на дітей надана працівниками, може оцінюватися як надмірне втручання в особисте життя, а необґрунтований збір і обробка додаткової інформації про працівників, як порушення Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року № 2297-VI.

У наведеній ситуації, так як вона описана, вимога роботодавця надати додатковий витяг про те, що жінка не одружувалася повторно, не має належного правового обґрунтування.

З метою уникнення конфліктних ситуацій роботодавцям доцільно врегулювати питання, що стосуються реалізації права на додаткові соціальні відпустки одинокими матерями (батьками), в тому числі питання, пов’язані із наданням документів, необхідних для підтвердження статусу особи, процедурою їх розгляду в правилах внутрішнього трудового розпорядку (ст. 142 КЗпП), колективному договорі, забезпечивши підготовку та прийняття зазначених локальних актів у відповідності до вимог законодавства та доведення змісту цих документів до відома працівників.

Необґрунтована відмова роботодавця у наданні додаткової соціальної відпустки на дітей може бути оскаржена в суді.