Заввишки з нові реалії українського бізнесу стали щоденні виклики безпеки. Особливо яскраво це відчувається у масштабних торговельно-розважальних центрах (ТРЦ): лунає сирена, адміністрація зачиняє ролети, покупців та персонал евакуюють до укриттів. Робота завмирає.

Але що відбувається з робочими годинами та заробітною платою касирів, адміністраторів, продавців-консультантів і менеджерів у цей момент? Чи законно змушувати працівників «відпрацьовувати» згаяний час або скорочувати їм виплати? Розберемося крізь призму Кодексу законів про працю України (КЗпП) та профільних нормативних актів.

Золоте правило безпеки та трудового права

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про охорону праці», Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, зокрема, пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити безпечні умови праці на кожному робочому місці. Коли лунає сигнал повітряної тривоги, продовження роботи в незахищеному приміщенні торговельного центру створює загрозу життю. Евакуація — це прямий і безальтернативний обов'язок, а не добра воля працівника чи його приватна ініціатива.

Відповідно, час, проведений в укритті під час тривоги, не є прогулом чи відсутністю з вини працівника. Це вимушена зупинка процесу, яка підлягає обов'язковому обліку та оплаті.

Як закон класифікує та оплачує «часи тривоги» в ТРЦ?

Правовий режим цього періоду залежить від того, чи можливо продовжувати трудову діяльність під час перебування в безпечному місці. Законодавство пропонує кілька робочих сценаріїв:

Сценарій А: Простій не з вини працівника (статті 34 та 113 КЗпП)

Якщо продавець у бутіку одягу чи адміністратор фудкорту фізично не можуть виконувати свої обов'язки в укритті (оскільки сам ТРЦ зачинений, а касові апарати та товари залишилися в залі), виникає простій.

Згідно зі ст. 113 КЗпП, час такого простою оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Проте колективний договір або внутрішні положення підприємства можуть передбачати й вищий рівень оплати (наприклад, 100% збереження середнього заробітку).

Сценарій Б: Повна оплата 100% (як відпрацьований час)

Деякі мережі та роботодавці (особливо у сфері ритейлу) ухвалюють рішення не ускладнювати розрахунки й оплачувати час тривог як звичайні робочі години (100% окладу). Крім того, якщо працівник (наприклад, маркетолог, бухгалтер чи менеджер інтернет-магазину ТРЦ) має змогу продовжувати роботу дистанційно прямо з укриття (з ноутбука чи смартфона), його праця оплачується на загальних підставах у повному обсязі.

Поширенні міфи та законні заборони

1. Міф про «відпрацювання» у вихідні. Роботодавець не має права вимагати від працівників ТРЦ відпрацьовувати години простою у свої законні вихідні дні чи затримуватися після зміни без додаткової оплати надурочних. Час тривоги вже зафіксований у табелі.

2. Штрафи та зменшення змін. Оскільки зачинення ТРЦ через загрозу обстрілів — форс-мажор і державна вимога безпеки, зменшувати премії чи карати гривнею персонал за невиконання планів продажу у дні масованих тривог є юридично неправомірним.

Як правильно вести облік?

Бухгалтерія та кадрова служба ТРЦ чи орендарів повинні чітко документувати ці години:

• У табелі обліку робочого часу години повітряної тривоги та евакуації позначаються відповідними кодами (найчастіше як простій не з вини працівника, якщо люди не працювали, або як звичайний час, якщо компанія обрала повну оплату).
• Внутрішній наказ підприємства має чітко визначати алгоритм дій працівників під час тривоги, порядок фіксації її початку й завершення, а також правила оплати таких годин.

Безпека в умовах воєнного стану завжди перевищує комерційні показники, а трудові права громадян чітко захищені нормами КЗпП. Розуміння цих механізмів допомагає бізнесу уникати штрафів від Держпраці, а працівникам — почуватися захищеними навіть за зачиненими дверима торговельних центрів