Працівників підприємства переводять на неповний робочий час, чи потрібно повідомляти про це які-небудь держоргани пояснює Таміла Радченко, головна редакторка «Uteka - Кадровик»

Встановлення неповного робочого часу не є переведенням працівника на іншу роботу чи посаду. Йдеться лише про зміну режиму робочого часу.

Відповідно до статті 56 Кодексу законів про працю України, неповний робочий день або неповний робочий тиждень може бути встановлений як під час прийняття працівника на роботу, так і в будь-який момент у період трудових відносин за домовленістю сторін. На просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, роботодавець зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень

Саме тому запровадження такого режиму не означає виникнення нових трудових відносин. Тому передбачені законодавством дії, які необхідно було б вчинити в разі переведення працівників (наприклад, подання оперативних відомостей до ПФУ для критично важливих підприємств чи повідомлення до ТЦК щодо військовозобов’язаних) у цій ситуації не потрібні.

Єдине місце, де роботодавець повинен відобразити встановлення неповного робочого часу, — це додаток Д1 до Податкового розрахунку.

У графі 22 «Ознака неповного робочого часу» необхідно зазначити:

«1» — якщо працівнику встановлено неповний робочий час;

«0» — якщо працівник працює на умовах повної зайнятості.

Таким чином, окремі повідомлення до ДПС, Пенсійного фонду чи ТЦК та СП при встановленні неповного робочого часу не подаються. Інформування про встановлення працівникам неповного робочого часу здійснюється лише через додаток Д1 до Податкового розрахунку.