Чому одним комфортніше працювати в гамірному офісі серед колег, а іншим – у тиші власної кімнати? Відповідь криється у явищі, яке науковці називають соціальною фасилітацією, пояснює Катерина Рябовол, авторка медіаплатформи budni

У народі це відомо як «гуртом і батька легше бити»». Суть феномену проста: людині легше працювати, і вона досягає кращих результатів, коли поруч є інші. Але чи завжди це працює? Розберемося в природі цього явища.

Трохи історії та науки

Вперше ефект помітив у 1898 році психолог Норман Тріплетт. Він звернув увагу, що велосипедисти показують кращий час у заїздах з суперниками, ніж під час поодиноких тренувань.

Пізніше, у 1960-х, Роберт Зайонц дослідив це глибше і виявив важливий нюанс: присутність інших не завжди допомагає. Існує і зворотний ефект – соціальна інгібіція, коли оточення пригнічує продуктивність.

Як це працює: прості vs складні завдання

Все залежить від типу роботи. Найбільш достовірною є теорія домінантної реакції. Вона полягає в тому, що прості та знайомі дії (фізична праця, рутинні завдання) справді легше виконувати колективно. Присутність інших мобілізує.

Натомість складні інтелектуальні завдання (вивчення нового, розрахунки, креатив) вимагають глибокої концентрації. У цьому випадку присутність людей відволікає увагу, викликає стрес і погіршує результат.

На ефект впливають і додаткові чинники:

• Кількість присутніх: чим більше людей, тим більш збуджена нервова система.
• Стосунки: працювати серед друзів легше, ніж серед незнайомців чи конкурентів.
• Дистанція: коли хтось стоїть «над душею», рівень соціального тиску стає критичним.

Це якщо дуже сильно узагальнити. А крім цього є ще десятки факторів, адже всі люди різні. Скажімо, для людини, що страждає від соціальної тривожності та зниженої самооцінки, прояв соціальної інгібіції значно ймовірніший за прояв фасилітації навіть у добре знайомій діяльності.

Погляд через призму нейровідмінності

Особливо цікаво цей феномен проявляється у нейровідмінних людей (наприклад, із РДУГ чи аутизмом). Тут варто виділити два специфічні поняття.

Body doubling (Баді-даблінг)

Дослівно – «подвоєння тіла». Це техніка, за якої присутність іншої людини допомагає зосередитися. Для людей із РДУГ такий «дублер», який просто тихо займається своїми справами поруч, допомагає концентруватись та підтримує виконавчу функцію. Це позитивний приклад використання соціальної фасилітації: не для змагання, а для підтримки.

Патологічне уникання вимог (ПУВ/PDA)

Це прояв соціальної інгібіції «на максималках». Для людей із профілем PDA (Pathological Demand Avoidance) будь-який натяк на вимогу чи очікування з боку інших викликає сильний спротив. Спостереження з боку колег може сприйматися як тиск, що повністю блокує здатність працювати.

Буває ж і зворотній ефект, коли будь-чия присутність критично збиває й не дає працювати. Це один з проявів ПУВ, так званого «патологічного уникання вимог», що заважає виконувати будь-яку дію, якщо людина відчуває вимогу, примус, тиск щодо її виконання. 

У когось тригером ПУВ є наказовий спосіб («зроби»), у когось – слово «треба», а в когось – спостереження й очікування, тобто соціальна інгібіція тут працює на максималках.

Висновок

Інші люди можуть бути як джерелом енергії, так і значним бар’єром. Секрет ефективності – в розумінні власних особливостей. Якщо завдання просте й нудне – йдіть у коворкінг або офіс. Якщо робота потребує глибокого занурення – шукайте усамітнення.