У командній роботі мотивацію рідко руйнують великі події. Найчастіше її підточують слова, які звучать між рядків: квапливий коментар на нараді, необережне уточнення або фрази, що передають втому чи недовіру. Вони не здаються критичними, але з часом формують атмосферу, у якій люди рідше пропонують ідеї, уникають відповідальності та дедалі частіше працюють на автопілоті – адже будь-яка ініціатива починає сприйматися як ризик, розповідає Марія Приходько, авторка медіаплатформи budni

Щоб вчасно помічати такі моменти й не дозволяти їм накопичуватися, нижче зібрали сім фраз, які варто прибрати з робочого словника, – та прості альтернативи, що допомагають зберігати довіру й підтримувати командну мотивацію.

«Так робили завжди»

Ця фраза ніби ставить крапку ще до початку розмови й дає зрозуміти, що минулий досвід важливіший за реальні потреби команди чи клієнтів. З часом молодші фахівці перестають пропонувати ідеї, досвідчені – тримаються перевірених сценаріїв, а команда втрачає гнучкість. У результаті будь-яка ініціатива сприймається як зайвий ризик, адже відповідь, здається, вже відома наперед.

Щоб не знецінювати ідеї, варто визнати наявний досвід і водночас залишити простір для пошуку нового:

• «Ми справді давно так працюємо. Давай подивимось, що у твоїй ідеї може спрацювати краще».
• «Цікава думка. Допоможи розібратися, як її можна застосувати в наших умовах».

«Це не моя робота»

Мати чіткі кордони – нормально, особливо коли навантаження велике. Але фраза «це не моя робота» рідко передбачає здорові кордони, які спокійно й конструктивно проговорюють. Частіше за нею стоять втома, роздратування або відчуття несправедливості. Коли ж так відповідають регулярно, команді стає дедалі складніше відчувати себе єдиним цілим: кожен ніби захищає лише свою ділянку, а все, що виходить за її межі, сприймається як чужа проблема.

Натомість коректніше використовувати формулювання, які зберігають кордони й водночас підтримують командну взаємодію:

• «Здається, це не входить до моїх обов’язків. Давайте визначимо відповідального, а я підтримаю там, де можу бути корисним/корисною».
• «Зараз у мене щільне навантаження. Я можу взяти лише цю частину. Хто долучиться до решти?».

«Я ж попереджав(ла)»

На перший погляд ці слова звучать як просте нагадування про те, що ризик справді існував. Але в момент, коли щось пішло не так, вони часто передають інший підтекст: «Я був(ла) правий(а), а ти помилився(лася)». Це миттєво зміщує фокус розмови з конструктивного пошуку рішення на самозахист, виправдання й сором. У перспективі така реакція може призвести до того, що колеги почнуть приховувати помилки та проблеми, боячись осуду.

Набагато ефективніше в такій ситуації обрати формулювання, які зберігають співпрацю та спрямовують команду рухатися вперед:

• «Добре, що ми помітили це зараз. Подивімося, що можемо зробити далі».
• «Я справді хвилювався/хвилювалася щодо цього моменту. Давай подумаємо, як це виправити й що врахувати наступного разу».

«Ми все одно не встигнемо»

Багато хто сприймає цю фразу не як застереження, а як сигнал здатися ще до старту – особливо якщо її вимовляє людина з досвідом або авторитетом. Після таких слів команда рідше проявляє ініціативу й працює без відчуття, що зусилля справді можуть щось змінити. З часом будь-який новий проєкт починає сприйматися як приречений на стрес і провал.

Набагато продуктивніше чесно визнати складність дедлайнів, але водночас залишити простір для дій. Наприклад, можна сказати:

• «Терміни справді напружені, є ризик не встигнути. Давайте переглянемо обсяг і вирішимо, які завдання можна спростити або перенести».
• «Щоб вкластися в дедлайни, нам важливо визначити пріоритети й зрозуміти, які кроки зараз найкритичніші».

«Керівництво все одно вирішить по-своєму»

Часто за цими словами стоїть попередній досвід розчарування й безсилля. Але що частіше вони звучать, то сильніше в команді закріплюється відчуття безпорадності: люди перестають пропонувати нові ідеї та брати на себе ініціативу. З часом це породжує байдужість – завдання виконуються, але відчуття причетності до результату зникає.

Набагато корисніше чесно визнати, що не все залежить від команди, і водночас підкреслити цінність її внеску:

• «Фінальне рішення буде за керівництвом, але наші аргументи можуть на нього вплинути. Давайте чітко сформулюємо пропозицію».
• «Ми не контролюємо всі кроки, але можемо якісно підготувати свою частину й запропонувати кілька реалістичних варіантів».

«Тут нічого не зміниться»

Це висловлювання зазвичай виникає з накопиченої втоми – після численних невдалих спроб щось покращити або змінити. З часом простіше сказати «тут нічого не зміниться», ніж знову вкладати сили в ідеї, які можуть не отримати підтримки. Але коли ця фраза звучить регулярно, вона поступово змінює атмосферу в команді: ініціативи стає менше, а будь-які пропозиції починають сприйматися як наївні й марні.

Натомість варто чесно визнати, що зміни справді даються непросто, але водночас не позбавляти себе й інших відчуття впливу:

• «Зміни відбуваються повільно, але є речі, на які ми можемо вплинути. Подумаймо, з чого реально можемо почати».
• «Не все в наших руках, але кілька невеликих кроків ми точно можемо зробити. Які з них для нас зараз посильні?».

«Просто зроби, не став питань»

Таке висловлювання часто сприймається як знецінення: ніби важливі лише швидкість і виконання, а не розуміння завдання. Коли людина не знає мету та контекст, їй важко відчувати відповідальність за результат і ухвалювати самостійні рішення. З часом це послаблює ініціативу й перетворює роботу на механічне виконання інструкцій.

Набагато ефективніше залишати хоча б мінімум простору для розуміння та запитань і формулювати прохання так:

• «Зараз дуже стислий дедлайн, тому прошу зробити саме так. Після цього можемо обговорити твої ідеї».
• «Мета цього завдання ось така. Якщо щось незрозуміло, скажи, будь ласка – це важливо».

Мотивацію в команді часто підривають не великі рішення, а звичні фрази, які звучать щодня. Якщо трохи уважніше стежити за тим, як ми говоримо, і обирати формулювання, що підтримують, а не знецінюють, у команді з’являється більше довіри, спокою й бажання вкладатися у спільний результат.