Заброньований працівник (тобто той, хто має відстрочку від мобілізації відповідно до постанови КМУ № 76) хоче скористатися відпусткою для поїздки за кордон. Формально він має право на відпочинок, а законодавство не забороняє вибір місця відпочинку, включно з виїздом з України, розповідає Міщенко Катерина, factor.academy

Але є нюанс:
На практиці прикордонники часто вимагають дозвіл керівника — письмову згоду роботодавця на виїзд під час відпустки. І тут виникає проблема: керівник відмовляється надавати такий дозвіл. Чи правомірно це?

Що говорить закон: обов’язок чи право керівника?

• Законодавство не зобов’язує керівника надавати дозвіл на виїзд за кордон заброньованому працівнику.
• Жодна норма (ні Постанова № 57, ні Постанова № 76, ні Закон № 2136-ІХ) не встановлює обов’язок керівника оформити дозвіл або надати відповідь у певний строк.
• Разом із цим, немає й заборони виїзду за кордон працівника, який перебуває у відпустці та має чинну бронь. Хоча за поставною № 57 безумовне право на це мають лише ті, хто виїзжає у закордонне відрядження.

 Чи може виїхати за кордон заброньований працівник?

Отже, на рівні формального права:

• керівник не зобов’язаний надавати дозвіл;
• працівник не може примусити його це зробити (наприклад, через скаргу або суд).

Чому без дозволу не випускають?

Практика прикордонного контролю в умовах воєнного стану ґрунтується не лише на правових, а й на політичних та безпекових рішеннях. Були випадки, коли:

• заброньовані особи виїжджали за кордон у відпустку та не поверталися;
• державні органи почали вимагати додаткових гарантій, серед яких — лист-згода керівника.

Тож, навіть якщо закон не вимагає дозволу, прикордонники можуть відмовити у перетині кордону, якщо такого дозволу немає.

Що робити працівнику?