Коли роботодавець може вимагати у працівника повернення сплаченої премії

Підприємство звернулося до Адвокатського об’єднання «Адвокатська сім’я Лисенка» із таким питанням: працівнику виплачувалася премія протягом 6 місяців, але після аудиторської перевірки став питання її повернення, оскільки, на думку керівника, премія не виплачувалася.
Звичайно роботодавець може попросити працівника написати заяву, якою він сам підтвердить безпідставність здобутих премій та поверне її шляхом відрахування із заробітної плати в порядку ст. 127 КЗпП України.
Але, що робити роботодавцю, якщо працівник добровільно не повертає отриманої премії — звертатися до суду за позовом про повернення безпідставно придбаних коштів.
Стаття 1212 ЦК України передбачає можливість повернення коштів, але виключно в разі, коли ці кошти набуті без достатньої правової підстави.
Повернення сплаченої премії (заробітної плати) можливе за одночасного дотримання двох умов:
1) рахункова помилка відправника
2) недобросовісність працівника, що передбачено п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України.
Отже, якщо роботодавець заявляє про повернення сплаченої премії від працівника, що входять до структури заробітної плати, то підлягає застосуванню норма ст.1215 ЦК України, а саме що такі кошти підлягають поверненню, якщо вони:
— виплачені недобровільно;
— виплачені за рахунок помилки;
— виплачені за недобросовісності набувача.
Практика Верховного суду щодо повернення сплаченої премії
1) Роботодавець повинен довести факт перерахунку коштів працівнику
Верховний Суд у Постанові від 06.12.2023 року за справою № 201/9156/22 вказавши, що «тлумачення статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов’язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав;
Верховний Суд у Постанові від 24.01.2024 року за справою № 757/31237/18 вказавши, що «кондикційний позов має відносний характер, що виникають внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, виступають: боржник — особа, яка набула майна або собі за рахунок іншої особи (потерпілого);
Отже, встановлення факту набуття коштів є обов’язковим при розгляді справ про повернення коштів у порядку ст.1212 ЦК України.
До позовної заяви слід додати первичный бухгалтерський документ про набуття працівником грошових коштів у вигляді премій (платіжні доручення, квитанції, виписка зі счета тощо).
2) Роботодавець повинен довести до суду, що кошти були сплачені у зв’язку зі рахунковою помилкою або без належних на ті підстав
Верховний Суд у Постанові від 25.09.2024 року у справі № 201/9127/21 вказавши, що «під відсутністю правового підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, яка або не ґрунтується прямо на законі, або суперечити меті правовідносин та їх юридичному змісту. Отже, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою , передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином».
Норма п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України передбачає помилку саме при обчисленні та здійсненні платежу , а не за визначення права на саму виплату.
Не можуть вважатися ними не пов’язані з обчисленнями помилки щодо застосування закону та інших нормативно-правових актів ( Постанова ВС від 21.04.2021 року у справі № 520/21140/18 ).
Отже, роботодавцю в суді слід доводити наявність у його діях лічильникової помилки та наявність підстав для виплат (наказ, умови трудового договору або колективного договору, статут тощо), як обов’язкової умови для повернення коштів у порядку ст.1212 ЦК України.
3) Роботодавець має довести до суду недобросовісність працівника
Верховний Суд у Постанові від 04.11.2024 року за справою № 753/12190/20 вказавши, що «загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов’язальних (договірних) відносинах, або отримане однією з сторін підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого отримання . Якщо поведення набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову основу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватися тільки після того, як така правова основа в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі була відсутня » .
Верховний Суд у Постанові від 07.09.2022 року за справою № 677/876/21 вказавши, що «аналіз частини першої статті 1215 ЦК України свідчить, що законодавцем передбачено два виключення з цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, в разі недобросовісності зі сторони набувача виплати».
При цьому Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15 вказала, що правильність здійснених розрахунків , за якими було проведено виплату, а також добросовісність набувача презюмуються , і відповідно тягар доказування наявності рахунокової помилки та .
Адвокат Ганна Лисенко, експерт з трудового права
Член Комітету НААУ з питань трудового права
Член Центру ВША з трудового права та соціального забезпечення