Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, то розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку. Про це повідомляє Бухгалтер.ua з посиланням на лист ПФУ від 17.09.2024 р. № 2800-030401-8/56098.

Спеціалісти відзначили, що середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДПС.

Враховуючи зазначене, у разі, якщо застрахована особа не відпрацювала повний календарний місяць, то у разі настання у неї страхового випадку середньоденну заробітну плату необхідно обчислювати із заробітної плати, нарахованої за фактично відпрацьований час, шляхом її ділення на кількість календарних днів у цьому періоді. При цьому сума квартальної премії враховується для розрахунку розміру страхової виплати в частині, що припадає на дні розрахункового періоду.