Чи можна поділити на частини додаткову відпустку учасникам бойових дій

Для учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, осіб з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-XII (далі – Закон № 3551), надається додаткова відпустка зі збереженням зарплати тривалістю 14 календарних днів на рік. Це передбачено ст. 77-2 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі – Закон № 504).
Підстава для надання такої додаткової відпустки – посвідчення інваліда війни або учасника бойових дій із відповідною заявою працівника. Якщо демобілізований працівник отримав посвідчення учасника бойових дій (інваліда війни), то після його надання роботодавцю він матиме право на додаткову відпустку.
Згідно з чинним законодавством норми щодо перенесення, подовження, поділу відпустки стосуються лише щорічної відпустки. Отже, саме щорічна відпустка підлягає поділу на частини, перенесенню на інший період та грошовій компенсації під час звільнення.
Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни, визначена ст. 16-2 Закону № 504, не належить до щорічних відпусток, а є гарантованою державою пільгою (ст. 12 Закону№ 3551).
Важливо
Отже, на неї не поширюються норми, передбачені для щорічних відпусток, у т. ч. щодо поділу на частини, перенесення на інший період, виплати грошової компенсації під час звільнення.
Така додаткова відпустка надається один раз упродовж календарного року на підставі заяви працівника та посвідчення учасника бойових дій або інвалідів війни. Причому право працівника на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості не залежить від відпрацьованого часу в такому календарному році. Так, відпрацювавши 1 робочий день у поточному календарному році, працівник матиме право на таку відпустку повної тривалості – 14 календарних днів
Право на цю відпустку не обмежується тривалістю інших видів відпусток, тобто надається понад щорічні основну та додаткову відпустки.
Така відпустка має бути використана працівником протягом календарного року. Якщо працівник не реалізував своє право на таку відпустку в поточному році, перенесення її на наступний не допускається.