Доповнення до статті 26 Закону «Про відпустки», які внесенні Законом № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» щодо часу перебування у відпустках, який не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку стосується тільки відпусток без збереження заробітної плати, які надаються за угодою між працівником та власником на час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру .

Отже, так, якщо за бажанням працівника йому надана відпустка без збереження заробітної плати з підстав визначених статтею 25 Закону «Про відпустки» цей час зараховується до стажу, що дає право на щорічну відпустку.