Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, визначено статтею 9 Закону про відпустки.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки до такого стажу враховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Період перебування працівника на лікарняному з отриманням відповідної допомоги включається до стажу, що дає право на щорічну відпустку або компенсується при звільненні.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки також визначено, що час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 Закону про відпустки, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, враховується для стажу для щорічної відпустки.

Період відпустки без збереження зарплати, яка надається як в обов’язковому порядку на підставі статті 25, так і за згодою сторін (ст. 26) Закону про відпустки входить до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.

Степанов Михаил, «Дебет-Кредит»