На це запитання відповідь дали судді КГС ВС у постанові від 17.05.2023 р. у справі № 914/3433/21, Віталій Городній, юрисконсульт, ЛІГА:ЗАКОН

Обставини справи

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що суди попередніх інстанцій установили, що директор товариства 22 травня 2020 року видав наказ про те, що він стає до виконання обов'язків директора товариства "з оплатою згідно штатного розпису". Відповідно до цього штатного розпису в товаристві існувала посада директора з посадовим окладом 13 тис. грн. Однак після вступу на посаду директора товариства він цього ж дня своїм наказом затвердив новий штатний розпис товариства. Місячний фонд заробітної плати товариства зазнав змін за рахунок збільшення посадового окладу, зокрема його директора, – із 13 до 32 тис. грн.

Обґрунтовуючи заявлений у цій справі позов, позивач зазначив, що відповідач, перебуваючи на посаді директора, нараховував та виплачував собі в період із травня 2020 року до моменту припинення трудових відносин із товариством (а саме до 28.09.2021) щомісячну винагороду (посадовий оклад) у необґрунтовано завищеному розмірі, що за зазначений період перевищив розмір такої винагороди, установлений штатним розписом товариства, затвердженим рішенням єдиного учасника, на 264468,52 грн.

Позиція суду

Підприємство як юридична особа приватного права на власний розсуд складає та затверджує для себе штатний розпис, де самостійно визначає перелік посад і розмір окладів (абз. 1 ч. 3 ст. 64 ГКУ).

Штатний розпис:

– є документом, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати і посадові оклади працівників та містить назви посад, чисельність персоналу та оклади за кожною посадою;

– є внутрішнім документом підприємства, установи, організації, який у зведеному вигляді фіксує розподіл праці між працівниками, конкретизує перелік посад і професій, встановлює розмір основної заробітної плати щодо конкретної посади та розмір надбавок, якщо це передбачено положенням про оплату праці;

– є локальним нормативно-правовим актом, тобто документ, яким у разі його затвердження зобов'язане керуватися підприємство у своїй діяльності.

Виходячи зі змісту справи, КГС ВС погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідач та позивач за взаємною згодою домовилися про розмір місячного посадового окладу директора товариства, який установлено штатним розписом товариства.

Водночас КГС ВС зазначив, що відповідно до ч. 5 ст. 65 ГКУ, ч. ч. 1 – 3 ст. 8 Закону про бухоблік керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

До компетенції директора належить одноособове прийняття ним рішень з усіх питань, пов'язаних із поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів товариства.

Директор товариства:

• здійснює контроль за господарською діяльністю товариства;
• забезпечує виконання зобов'язань товариства перед фізичними та юридичними особами України;
• має право першого підпису фінансових та банківських документів, розпорядження рахунками товариства в усіх установах банків та їх філіях, відділеннях, які діють на території України.

Директор товариства несе відповідальність перед товариством за збитки, заподіяні товариству його винними діями або бездіяльністю.

Отже, у цьому разі директор товариства несе відповідальність за правильність нарахування та виплати заробітної плати. Дійшовши такого висновку, КГС ВС залишив касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій про стягнення з нього збитків у відповідному розмірі – без змін.