Підстави для припинення трудового договору передбачено законодавством. Так, трудовий договір може бути розірвано з ініціативи однієї із сторін.

Також трудовий договір може бути розірвано й з інших причин, перелік яких установлено на законодавчому рівні. Звільнення не може бути здійснено з будь-яких інших підстав, не передбачених законодавчо

Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації або зміна власника не припиняє дії трудового договору. Якщо йдеться про реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), звільнення може бути здійснено лише в разі скорочення чисельності або штату працівників (ст. 36 КЗпП).

Незалежно від формулювання підстави, у день звільнення працівнику зобов'язані видати копію наказу про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільнені та провести остаточний розрахунок. На вимогу працівника належні записи про звільнення вносять також до трудової книжки, що зберігається у працівника (ст. 47 КЗпП).

Підстави для звільнення

Угода сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП). На цій підставі трудовий договір припиняється у визначений сторонами строк. Анулювання такої домовленості можливо також тільки за спільною згодою сторін. Сама собою згода роботодавця розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник, без визначення сторонами, що звільнення проводять саме на цій підставі, не означає розірвання договору за п. 1 ст. 36 КЗпП (п. 8 Постанови № 9).

Закінчення строку дії договору (п. 2 ст. 36 КЗпП). Цю підставу застосовують до строкових трудових договорів і договорів, укладених на час виконання певної роботи. Якщо у вказаний у таких договорах строк їх не розірвано, трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення – у такому разі договір уважають укладеним на невизначений строк і його розірвання проводять уже з інших підстав.

Призов або вступ на військову (альтернативну) службу (п. 3 ст. 36 КЗпП). Виняток зроблено для працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із-поміж резервістів в особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду. Для них на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення з військової служби гарантовано збереження місця роботи, посади й середнього заробітку (ст. 119 КЗпП).

На вимогу профспілки (п. 4 ст. 36 КЗпП). На цій підставі – на вимогу профспілки або іншого органу, що підписав колективний договір, – роботодавець звільняє або знімає з посади керівника, якщо виявлено порушення ним законодавства про працю (ст. 45 КЗпП).

Переведення на інше підприємство або перехід на виборну посаду (п. 5 ст. 36 КЗпП).

Відмова від переведення (п. 6 ст. 36 КЗпП). Звільнення у зв'язку з відмовою працівника від переведення здійснюють з виплатою йому вихідної допомоги в розмірі не менше ніж середньомісячний заробіток (ст. 44 КЗпП). Підставою для припинення трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпП є також випадки, коли роботодавець не може зберегти колишні істотні умови праці, а працівник не згоден продовжувати роботу в нових умовах (ч. 4 ст. 32 КЗпП).

Набрання сили вироком суду (п. 7 ст. 36 КЗпП). Підставою для звільнення в такому разі є набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено до позбавлення волі чи іншого покарання, що виключає можливість продовження цієї роботи. Працівник підлягає звільненню протягом триденного строку з дня отримання роботодавцем копії такого судового рішення. Ця підстава не поширюється на випадки звільнення від відбування покарання з випробуванням. Не може бути звільнено на цій підставі працівника, визнаного таким, що відбув покарання у зв'язку з перебуванням під вартою до набрання законної сили вироком суду (п. 11 Постанови № 9).

Укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції", встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення (п. 7¹ ст. 36 КЗпП).

Підстави, передбачені Законом України "Про очищення влади" (п. 7² ст. 36 КЗпП).

Набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у передбачених ст. 290 ЦПКУ випадках (п. 7³ ст. 36 КЗпП).

Підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом (п. 8 ст. 36 КЗпП).

Смерть роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (п. 8¹ ст. 36 КЗпП).

Смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим (п. 8² ст. 36 КЗпП).

Відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль (п. 8³ ст. 36 КЗпП).

Прийняття на роботу особи, для якої це місце роботи буде основним. На цій підставі може бути звільнено працівника, який працює за сумісництвом. Згода профспілки в такому разі не потрібна (ст. 43¹ КЗпП).