Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 15.03.2022  № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – ЗУ № 2136) під час дії воєнного стану, діють обмеження та особливості організації трудових відносин, які встановлені Законом № 2136.

Частиною третьою статті 1 Закону № 2136 передбачено, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Змінами до законодавства під час дії воєнного стану запроваджено право працівника на розірвання трудового договору без двотижневого строку попередження.

Так, відповідно до статті 4 Закону № 2136, у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2136 призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Тому працівник може звільнитися за власним бажанням.