Що таке державна служба та який порядок надання права несення держслужби

Державною службою вважається публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VIII), зазначає ЛІГА:ЗАКОН
Державний службовець — це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі – державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (ч. 2 ст. 1 Закону про держслужбу).
Державні службовці мають особливий статус, а їхню діяльність регламентовано положеннями Закону про держслужбу та прийнятих відповідно до нього нормативних актів. З огляду на це потрібно розмежовувати державну службу й просто роботу на підприємствах державної форми власності.
Право несення держслужби надано громадянам України з освітою та професійною підготовкою, що відповідають займаній посаді.
Не мають права несення держслужби особи, які (ч. 2 ст. 19 Закону про держслужбу):
– у встановленому законом порядку визнані недієздатними або дієздатність яких обмежена;
– мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо таку судимість не погашено або не знято в установленому законом порядку;
– відповідно до рішення суду позбавлені права займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади;
– піддавалися адміністративному стягненню за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення – протягом трьох років із дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
– мають громадянство іншої держави;
– не пройшли спеціальної перевірки або не надали згоду на її проведення;
– підпадають під заборону, установлену Законом України "Про очищення влади".
Прийняття на державну службу здійснюється на підставі конкурсного відбору, який проводиться відповідно до Порядку № 246 (ст. 21 Закону про держслужбу).
Для цієї категорії працівників, крім того, установлено особливий порядок матеріального, соціального, побутового, пенсійного та іншого забезпечення (розд. VI Закону про держслужбу).