Війна — це завжди біль, страждання, втрати, кров… Одним із важливих способів підтримки та подолання критичних станів у поранених, як цивільних, так і військових внаслідок воєнних дій — є, зокрема, переливання крові. Для цього нашим лікарням необхідно мати достатній запас крові та постійно його поновлювати. Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) розкриває питання: як стати донором та які саме пільги надаються таким особам.

Законодавчо питання донорства врегульовано Законом України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» (далі — Закон) та Порядком медичного обстеження донорів крові та компонентів крові, затвердженим наказом МОЗ України від 08.02.2021 № 207 (далі – Порядок).

Так, відповідно до частини першої статті 14 Закону донором крові та/або компонентів крові можуть бути:

• будь-який дієздатний громадянин України;
• іноземець чи особа без громадянства, яка має посвідку на постійне проживання на території України.

Крім того, у відповідності до Порядку до донорства допускаються особи віком:

• від 18 років — всі особи, які бажають здати кров;
• понад 60 років — особи які здають кров вперше на розсуд лікаря суб’єкта системи крові;
• понад 65 років — особи з дозволу лікаря суб’єкта системи крові, що надається під час кожного відвідування.
• І мають вагу понад 50 кілограмів.

Водночас зазначимо, що такі особи повинні мати відповідне медичне обстеження і не мати протипоказань, визначених МОЗ України. Якщо особа виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, вона може звернутися до будь-якого суб’єкта системи крові, що здійснює заготівлю, переробку, тестування, зберігання, розподіл та реалізацію донорської крові й компонентів крові, незалежно від реєстрації місця проживання.

Щодо пільг якими законодавством наділено донорів.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону донори мають право на увільнення від роботи в день донації та на день відпочинку після кожного дня здійснення донації крові та/або її компонентів. Середній заробіток при цьому зберігається. Здобувачі вищої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти у зазначені дні звільняються від занять, а військовослужбовці строкової служби та курсанти закладів військової освіти – від несення нарядів, вахт та інших форм служби. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки.

У день безоплатної донації крові та/або компонентів крові донор забезпечується безоплатним харчуванням за рахунок коштів суб’єкта, який здійснює заготівлю, переробку, тестування, зберігання, розподіл або реалізацію донорської крові та компонентів крові, за місцем забору крові та/або компонентів крові. Норми такого харчування та вартість однієї порції харчування затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

В свою чергу донор обов’язково повинен:

• повідомити, що планує здавати кров, що найпізніше за один робочий день до дня донації;
• використати день відпочинку безпосередньо після дня донації або приєднати до щорічної відпустки.

Повідомлення керівника за місцем роботи про намір пройти обстеження і здати кров здійснюється у формі письмової заяви. Роботодавець зобов’язаний безперешкодно відпустити з роботи працівника, що виявив бажання стати донором, у дні медичного обстеження і донації крові та/або її компонентів. На час донації роботодавець увільняє працівника від роботи зі збереженням середнього заробітку.

Підставою для звільнення від роботи (навчання, служби) є довідки, видані донорові за місцем медобстеження та донації крові. Форми довідок затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 07.07.2003 р. № 301 «Про затвердження форм медичної облікової документації, що використовується в закладах служби крові» (№ 435/о «Довідка щодо надання донорам пільг», N 436/о «Довідка щодо обстеження донора»).

Разом з тим, слід зазначити, що донорам, які протягом року безоплатно здійснили донацію крові в сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює чотирьом разовим максимально допустимим дозам, допомога з тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням виплачується у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи. Така пільга надається протягом року після здійснення донації крові та/або компонентів крові у зазначених кількостях (частина четверта статті 20 Закону).