Хто є платником рентної плати за спецводокористування?

Нагадаємо, що змінами до ст. 255 ПКУ відповідно до  п. 110 розділу I Закону № 1797-VIII було внесено правки щодо визначення платників рентної плати за спеціальне водокористування. Ці зміни набрали чинності з 01.01.2018 р.

У зв’язку з чим у платників рентної плати виникло чимало запитань. 

Розпочнемо з визначення платників рентної плати за спецводокористування, що наведене у новій редакції п. 255.1 ПКУ. Такими платниками є:

• первинні водокористувачі - суб’єкти господарювання (юридичні та фізичні особи), які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
• суб’єкти господарювання, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (без забору води з водних об’єктів).

У ст. 42 Водного кодексу наведене більш детальне визначення первинних водокористувачів: Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Крім цього спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ст. 48 Водного кодексу).

Окрім цього, як зазначають податківці, ще однією ознакою спеціального водокористування є закріплення водного об’єкта шляхом надання відповідного дозволу за плату, зареєстрованого у встановленому порядку конкретному суб’єкту для здійснення виробничої та іншої діяльності. Відповідно до ст. 49 Водного кодексу спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Підсумовуючи вищезазначене, можна прийти до висновку, що не є платниками рентної плати за спеціальне водокористування ті підприємства, які самостійно не добувають воду з природних джерел, а придбавають її у первинних водокористувачів, які мають відповідне обладнання виставляють рахунок за спожиту воду.

А от підприємства, діяльність яких ґрунтується на заборі води з річок, озер та свердловин на підставі отриманих дозволів на спеціальне водокористування відносяться до платників рентної плати за спеціальне водокористування.

Наостанок, зверніть увагу на те, що згідно ст. 48 Водного Кодексу, не належать до спеціального водокористування:

• пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних);
• скид води з водних об’єктів відповідно до встановлених для них режимів роботи для підтримання екологічних витрат у річці та з метою запобігання виникненню гідродинамічних аварій;
• подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони;
• усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення);
• використання підземних вод для вилучення корисних компонентів;
• вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин;
• виконання розчистки русел річок, каналів і дна водойм, будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт;
• видобування корисних копалин (крім підземних вод) і водних рослин;
• прокладання трубопроводів і кабелів;
• проведення бурових, геологорозвідувальних робіт;
• забір та/або використання води в об’ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води;
• інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.

Звертаємо увагу, що не потребує дозволу забір та/або використання води в об’ємі до 5 куб. м на добу, крім води, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води. Це значить, що підприємства, які мають свердловину для видобування підземної води для своїх виробничих та побутових потреб, і при цьому обсяг видобування води не перевищує 5 куб. м на добу, не повинні отримувати дозвіл та не є платниками рентної плати. Це не стосується підприємств, які видобувають воду для виробництва напоїв та фасованої питної води – вони повинні отримувати дозвіл та сплачувати рентну плату за будь-яких обсягів видобування води.

Строки подання звітності та сплати

Наразі змін щодо строків подання звітності декларації з рентної плати за спец водокористування не відбулось. Коротко нагадаємо основні принципи:

1) податковий (звітний) період, дорівнює календарному кварталу;

2) декларація подається не пізніше 40 днів за останнім днем звітного кварталу;

3) сплата рентної плати здійснюється не пізніше 10 календарного дня за граничним днем подання декларації:

• сплата здійснюється трьома частинами: 45%– до загального фонду державного бюджету, 45% – до загального фонду місцевих бюджетів та 10% – до спеціального фонду державного бюджету.
• ставки рентної плати встановлено у п. 255.5 ПКУ в залежності від типу водного джерела з якого здійснюється забір води, регіону та характеру використання.

Нові ставки рентної плати за спецводокористування у 2018 році

З 01.01.2018 р. збільшено всі ставки рентної плати за спецводокористування:

• за спеціальне використання поверхневих вод (пп. 255.5.1 ПКУ);
• за спеціальне використання підземних вод (пп. 255.5.2 ПКУ);
• для потреб гідроенергетики (пп. 255.5.3 ПКУ);
• для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю (пп. 255.5.4 ПКУ)
• для потреб рибництва (пп. 255.5.5 ПКУ);
• за воду, що входить виключно до складу напоїв (пп. 255.5.6 ПКУ);
• за шахтну, кар’єрну та дренажну воду (пп. 255.5.7 ПКУ).

Як бути з лічильниками?

Необхідність встановлення лічильників визначено у пп. 255.11.10 ПКУ, у якому зазначено, що обчислення об’єму водокористування здійснюється на підставі вимірювальних приладів.

Якщо такі лічильники не встановлено, то обсяг використання води визначається згідно з технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). Однак, не все так добре. Адже, якщо підприємство мало можливість встановлення лічильників, однак не встановило їх, то рентна плата сплачується в подвійному розмірі.

Джерело: Дебет-Кредит