Куди здати електронний або електричний вузол? - питання, на яке інтернет не знає відповіді. Маса побутової техніки та апаратури щодня виходить з ладу, ламається, морально і фізично старіє, зношується. Куди здати кондиціонери, бойлери, холодильники, монітори, операційні блоки та інше? Відходи електронних вузлів підлягають тільки утилізації, інакше б звалища побутового сміття перетворилися в нескінченні полігони замість родючих ґрунтів. Чим небезпечні такі відходи? Вони містять у собі безліч елементів живлення, мікросхем, плат, важких і кольорових металів, небезпечних речовин. Утилізація електронних вузлів включає роботу з такими елементами:

• джерела опорнї напруги і стабілізатори;
• транзистори;
• цифро-аналогові перетворювачі;
• підсилювачі;
• генератори сигналів;
• запам'ятовуючі пристрої;
• мікросхеми;
• суматори, дешифратори, комутатори.

На сьогодні електронні відходи є наростаючою проблемою для України, оскільки замість сортування, відділення від ТПВ, передачі на утилізацію і кінцевої переробки - відпрацьована оргтехніка лише накопичується, потрапляючи на звалища разом зі звичайними побутовими відходами або зберігається на складах, в підвалах, госп. приміщеннях підприємств і закладів.

Грамотна утилізація застарілої, зношеної і зламаною оргтехніки в Україні дозволить повернути знову в користування до 95% цих виробів в тому або іншому вигляді після переробки. Досвід нашої країни в сфері сортування, передачі на утилізацію, переробки оргтехніки повинен бути заснований на європейському досвіді щодо поводження з такими небезпечними відходами як електронне сміття, а саме відповідати принципам європейських директив:

• Директива 2002/96/ЄС Європейського парламенту та Ради від 27 січня 2003 року "Про відходи електричного та електронного обладнання";
• Директива 2002/95/ЄС Європейського парламенту та Ради від 27 січня 2003 року "Про обмеження використання деяких речовин в електричному та електронному обладнанні".

Простий ПК може містити в своєму складі канцерогени у вигляді важких металів: ртуть, кадмій, свинець і хром; токсичних сполук алюмінію, кремнію, заліза, бронзи, цинку, олова, магнію, бронзи, нікелю, миш'яку, ніобію, ітрію, титану, кобальту, ванадію, танталу, берилію, европия, селену. Також ПК може містити галогенізовані речовини - хлорфторкарбони, фреони, поліхлоровані біфеніли, полівінілхлорид і бромосодержащіе антипірени, азбест.

Перший етап утилізації оргтехніки: видалення небезпечних компонентів ручним способом - кінескопів з моніторів і телевізорів, акумуляторних батарей з ноутбуків, екранів з інших пристроїв. Також для вінчестерів, ноутбуків і комп'ютерів має бути передбачено обов'язкове знищення всіх даних за допомогою спеціальної програми заводу з переробки.

Способи утилізації поділяються на "легкі" та "важкі" матеріали. При другому варіанті відокремлюють пластмасу від металу в збірних приладах електроніки.

Система утилізації "легких" матеріалів на увазі відділення металу від неметалевих деталей способом відцентрової системи, для цього зручно використовувати аеромеханізми, щоб відокремити грубий матеріал і тонкий. Далі металеві елементи направляються в роздільник, де відокремлюють, наприклад, мідь від алюмінію. Елементи з пластику (пластини, корпусу, деталі) потрапляють в шредер на дроблення за видами полімерів, після чого з такого грануляту змішаного пластику можна робити дизельне паливо.

Цьому процесу переробки супроводжує виділення з електронного та електричного скрапу дорогоцінних металів, відновлення пилу з метою зібрати драг. метали. В цьому процесі особлива увага приділяється контактним штирів і гнізд, роз'ємів, радіочастотним з'єднувачів, відокремлюються посріблені елементи (екрани, хвилеводи, шасі приладів).

Щоб налагодити в Україні утилізацію електронних відходів, потрібно вирішити такі ключові проблеми:

1. Організувати збір та виключення свинецсодержащих деталей з електроніки (акумулятори, екрани, друковані плати, електронно-променеві трубки);
2. Передавати на утилізацію пластик, короба, корпусу, деталі;
3. Зменшити розрив між законодавчими базами України та ЄС

Джерело: ekoinvest.com.ua