Гарантією для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, є вимоги статті 122 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), якою передбачено, що при направленні працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені законодавством.

На виконання вимог статті 122 КЗпП Урядом було прийнято постанову КСУ «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва»  від 28 червня 1997 року № 695 (далі — Постанова № 695).

Пунктом 1 Постанови № 695 для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки і навчання інших професій з відривом від виробництва (далі - навчання), зокрема, передбачено виплату добових за кожний день перебування в дорозі в розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень. Іногороднім працівникам протягом першого місяця навчання добові виплачуються в розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень, а в наступні місяці, до закінчення терміну навчання, тим, хто одержує заробітну плату у розмірі менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виплачується стипендія в розмірі 20 відсотків добових.

Іншого нормативно-правовими актами з порушеного у <...> зверненні питання не передбачено.

Виходячи з викладеного, у разі якщо працівник направляється на навчання терміном більш одного місяця та його заробітна плата в наступні місяці, до закінчення терміну навчання, перевищує шість неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні сума дорівнює 102 грн), стипендія в розмірі 20 відсотків добових відповідно до вимог постанови № 695 не виплачується.

Лист Мінсоцполітики від 8 жовтня 2019 року № 1253/0/204-19