Є два види обліку робочого часу – денний і підсумований. При цьому незалежно від встановленого режиму робочого часу працівників має бути реалізована норма робочого часу, що встановлена актами трудового розпорядку, угодами, колективним або трудовим договором.

Тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку. Її додержання є обов’язковим, а робота понад встановлену тривалість щоденної роботи повинна кваліфікуватись як надурочна.

При підсумованому обліку робочого часу встановлена законодавством або відповідно до нього норма робочого часу на день чи тиждень може не дотримуватися. Але її дотримання є обов’язковим за обліковий період (декада, місяц, квартал тощо).

Розробити графіки змінності необхідно так, щоб тривалість роботи працівників за обліковий період не перевищувала нормальної кількості робочих годин, передбаченої у статті 50 та статті 51 КЗпП.

У графіку змінності працівника на обліковий період передбачайте дні щотижневого відпочинку. У місячному чи інших облікових періодах, що перевищують місяць, кількість вихідних днів за графіками роботи (змінності) не має бути меншою, ніж кількість повних тижнів цього облікового періоду.

Перевищення встановленої тривалості щоденної роботи при підсумованому обліку робочого часу допускається лише за наявності підстав для проведення надурочних робіт та з додержанням правил щодо їх проведення.